Історії з життя учнів та педагогів

Сучасний підхід до позаурочної роботи з учнями- активна спільна участь у заходах

Постановка вистави “Кайдашева сім’я” учнями та педагогами Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки до Дня української писемності і мови 2019 р. Режисер-постановник Дмитро Леончик

Дослідження вчених доводять, що творчі здібності людей не мають меж, їх можна розвивати доти, допоки у людини буде бажання до саморозвитку. Тому у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки основним завданням педагогів є створення умов, які сприятимуть формуванню високої мотивації студентів. У нас працюють і навчаються неординарні та творчі особистості

ТЕХНОВОЛОНТЕРСТВО

Педагоги та здобувачі освітніх послуг Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки у технологічному хабі Tech Hub Bukovyna волонтерять (Мар’ян ЛАЗУРКА та Олександр ТОРСЬКИЙ, Артем ЛУПТОВИЧ, Василь ДЖАЛ, Дмитро ЯСІНСЬКИЙ, Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ). Допомагають виготовляти павербанки, адже здобувають професію радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури в училищі, тому для них це ще і можливість розвивати професійно-практичні навички роботи з технікою. Дякуємо волонтерській організації Tech Hub Bukovyna та її засновнику Андрію ГЕВ’ЮКУ.

У газеті Молодий Буковинець від 30 листопада – 6 грудня 2023 р. про них ціла стаття, автор Євгеній ПІРОЖКОВ,
Студенти й викладачі Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки від початку цього року волонтерять у технологічному хабі Tech Hub Bukovyna.
Вони складають різної потужності павербанки (автономні зарядні пристрої для мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, — авт.) для потреб ЗСУ.
Мар’ян ЛАЗУРКА та Олександр ТОРСЬКИЙ працюють викладачами в училищі. Паралельно волонтерять зі своїми учнями – Артемом ЛУПТОВИЧЕМ, Василем ДЖАЛОМ, Дмитром ЯСІНСЬКИМ.
Волонтерять хлопці після пар майже щодня. Кажуть, що намагаються робити все, щоб наші війська звільнили країну від російського окупанта якнайшвидше.
«У нас є кілька різних груп, які виготовляють павербанки. Tech Hub лише координує їхню роботу та допомагає знаходити матеріали. Хлопців ніхто не змушує приходити, вони самі хочуть це робити». – каже засновник волонтерської організації Tech Hub Bukovyna Андрій ГЕВ’ЮК.
Про процес виготовлення павербанка розповідає волонтер Дмитро ЯСІНСЬКИЙ. «З одного великого листа фанери лазером наші друзі вирізають п’ять частин, які склеюють в один корпус. В один такий корпус вмішується близько 20-30 тисяч міліампер Кладемо туди ще плату, кришку та кнопку, щоб його вмикати або вимикати. Також є ще залізні, їхня місткість близько 50 тисяч міліампер». каже хлопець.
Потужність павербанка залежить від кількості та якості акумуляторів.
«Є різні акумулятори на 500,700, 1000, 1200 міліампер. Відповідно, скільки влазить у корпус менших акумуляторів, такої ємності ютовий павербанк. Люди приносять нам використані одноразові сигарети, з яких ми дістаємо акумулятори та плати, які нам потрібні для роботи павербанка. Розібрати «одноразки» дуже легко, багато часу це не займає», — каже студент.
Далі акумулятори ставлять на зарядку. Згодом їх спаюють і вкладають у корпуси. Собівартість такого павербанка – близько 500 гривень Волонтери купують дріт, плати, припій, деколи фанеру, одноразові сигарети, які вже не працюють, приносять люди.
«Хлопці передають щотижня по 20- 30 штук військовим на фронт. Намагаємося допомогти усім», – каже Андрій Гев’юк. Собівартість павербанка близько 500 гривень.
Допомагає хлопцям також науковець Андрій КУЗНЄЦОВ.
«До мене звернулися мої друзі-військові з питанням, чи якісний павербанк вони купують Головна їхня вимога була – тривала робота. Зв’язку в хлопців часто немає, але потреба в ньому є. Я проаналізував павербанк, який вони хотіли купити, і вирішив, що в цьому немає сенсу: можна зробити дешевший», – розповідає волонтер Андрій Кузнєцов.
Великі павербанки дешевші в рази за популярні зарядні пристрої марки EcoFlow.

Столиця незламної України

Команда Центру кар’єри Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки: Галина Писаревська, Інна Мацьопа та здобувач освітніх послуг Ілля Пентелейчук, 10.03.23 взяла участь у Всеукраїнській конференції «Роль центрів кар’єри у професійній освіті – наші спільні здобутки», що відбулася в Києві у рамках проєкту «Підтримка кар’єрного консультування закладами професійної (професійно-технічної) освіти за програмою “EU4Skills: Кращі навички для сучасної України”.

Після роботи на конференції – знайомство з Києвом. Київ – серце України. Почали знайомство з Майдану Незалежності – центральної площі Києва, на якій відбувалися та відбуваються найважливіші для нашої країни історичні події. Потім прогулянка скляним пішохідним мостом та Володимирською гіркою до Михайлівського собору. Далі спустилися Андріївським узвозом до Контрактової площі, ось і день підійшов до завершення. Вирішили до вокзалу проїхатись трамваєм, але пролунав сигнал тривоги. Ми зупинились біля станції метро. На щастя метро працює (під час тривоги, до речі, можна заходити безкоштовно). Метрополітеном дісталися до вокзалу. З метро вийшли, коли закінчилась тривога. Дякуємо нашим захисникам та захисницям і силам ППО за можливість безпечно перебувати в столиці!!!! Наша екскурсія закінчилася, хоч ми ще дуже багато пам’яток і не встигли побачити. Надіємося, що буде можливість ще не один раз побачити нашу столицю – унікальну, неповторну, особливу, прекрасну.

На шпальтах “Учнівського вісника Буковини”

Щоб краще зрозуміти життя крізь призму фотографії, я поспілкувалася з чудовою дівчиною, ученицею Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки Емілією Ісопел. Емілія здобуває професію «оператор комп’ютерного набору, фотограф, секретар», та поза навчанням професійно займається модельним бізнесом. Тому думками щодо фото Емілія може поділитися значно глибше: і як майбутня фотографиня, і як модель.

Коли ти вперше зацікавилася фотографією?
Ще десь у 8 класі. Я почала стежити за фотографкою Сонею Плакидюк, мені сподобалася ця творча професія.
Як це захоплення перетворилося на вибір професії?
Спочатку я пробувала і фотографувала листочки – таке, що дуже легко. Потім, коли дійшло до того, що потрібно йти навчатися далі, вибирати професію мого майбутнього, я не задумуючись сказала, що йду на фотографа.
Розкажи про свій досвід у модельному бізнесі. Що тобі більше подобається: бути в об’єктиві чи поза ним?
Моделінг потрапив у моє життя дуже несподівано. Я йшла просто спробувати себе в цій сфері, не очікуючи, що буду розвиватись у цьому в подальшому. За ці 5 місяців під час навчання та після в мене вже є 8 фотосесій. Для мене це досвід невеликий, але він є. За об’єктивом я себе почуваю дуже впевнено, як і в об’єктиві. Вибирати між цим я не можу, для мене ці дві професії – уже частинка мене. Декілька слів про найкращий знімок, який ти сама зробила. Що взагалі найбільше подобається фотографувати? Це фото не таке й красиве, але для мене особливе. Це місце, де я часто буваю, і завжди я там почуваюсь дуже добре, мені там спокійно і ніби забуваю про все. Тому я так люблю це фото й думаю, що воно на моєму телефоні одне з особливих. Мені дуже подобається фотографувати пейзажі.
Які можеш назвати плюси, мінуси професії?
Плюсів є багато, а мінусів для мене взагалі мало в цій професії. Це дуже творча професія і водночас важка: ти маєш бути і психологом, і професіоналом для клієнта та дуже терплячим.
Хто зі всесвітньо відомих фотографів тобі подобається?
Наша українська фотографка Соня Плакидюк. У неї дуже креативні роботи, вони мені її до душі.
Як знаходиш натхнення для творчості? Фотограф по-твоєму – це художник чи майстер з роботи з фототехнікою?
Світлини фотографів, за якими стежу, та й самі мальовничі пейзажі, які я бачу, дуже надихають створювати щось далі. Фотограф – це художник. Цю професію можна зарахувати до творчих, адже фотограф ніби малює ту фотографію, але Об’ЄКТИВОМ.