Усім відома інформація про те, що у 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.
Власне, це медіаповідомлення стало фокусом на уроці української мови учнів групи №11 в Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки.
У Міжнародний день рідної мови розвінчуємо фейки та підтверджуємо факти. Опрацювавши інтернет-матеріали, учні виявили, що джерело інформації подає неправдиві факти, адже конкурси в 1934 році в Парижі та в Швейцарії взагалі не проводились, і тому достовірною інформацією назвати це не можна. Викладач української мови Юлія Філіп намагається розвивати у здобувачів освіти одну із ключових компетенцій – медіаграмотність, а інтеграція таких завдань, під час вивчення мовних тем підсилює критичне мислення та вміння оперувати інформацію. Також під час уроку учні намагалися з’ясувати цікаві факти про українську мови. Зокрема, цікавий факт, що найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?” Учні спробували проспівати її із своєю інтерпретацією.
