Волонтерська діяльність у технологічному хабі Tech Hub Bukovyna

Педагоги та здобувачі освітніх послуг Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки у технологічному хабі Tech Hub Bukovyna волонтерять (Мар’ян ЛАЗУРКА та Олександр ТОРСЬКИЙ, Артем ЛУПТОВИЧ, Василь ДЖАЛ, Дмитро ЯСІНСЬКИЙ, Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ). Допомагають виготовляти павербанки, адже здобувають професію радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури в училищі, тому для них це ще і можливість розвивати професійно-практичні навички роботи з технікою. Дякуємо волонтерській організації Tech Hub Bukovyna та її засновнику Андрію ГЕВ’ЮКУ.

У газеті Молодий Буковинець від 30 листопада – 6 грудня 2023 р. про них ціла стаття, автор Євгеній ПІРОЖКОВ,

Студенти й викладачі Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки від початку цього року волонтерять у технологічному хабі Tech Hub Bukovyna.

Вони складають різної потужності павербанки (автономні зарядні пристрої для мобільних телефонів, планшетів, ноутбуків, — авт.) для потреб ЗСУ.

Мар’ян ЛАЗУРКА та Олександр ТОРСЬКИЙ працюють викладачами в училищі. Паралельно волонтерять зі своїми учнями – Артемом ЛУПТОВИЧЕМ, Василем ДЖАЛОМ, Дмитром ЯСІНСЬКИМ.

Волонтерять хлопці після пар майже щодня. Кажуть, що намагаються робити все, щоб наші війська звільнили країну від російського окупанта якнайшвидше.

«У нас є кілька різних груп, які виготовляють павербанки. Tech Hub лише координує їхню роботу та допомагає знаходити матеріали. Хлопців ніхто не змушує приходити, вони самі хочуть це робити». – каже засновник волонтерської організації Tech Hub Bukovyna Андрій ГЕВ’ЮК.

Про процес виготовлення павербанка розповідає волонтер Дмитро ЯСІНСЬКИЙ. «З одного великого листа фанери лазером наші друзі вирізають п’ять частин, які склеюють в один корпус. В один такий корпус вмішується близько 20-30 тисяч міліампер Кладемо туди ще плату, кришку та кнопку, щоб його вмикати або вимикати. Також є ще залізні, їхня місткість близько 50 тисяч міліампер». каже хлопець.

Потужність павербанка залежить від кількості та якості акумуляторів.

«Є різні акумулятори на 500,700, 1000, 1200 міліампер. Відповідно, скільки влазить у корпус менших акумуляторів, такої ємності ютовий павербанк. Люди приносять нам використані одноразові сигарети, з яких ми дістаємо акумулятори та плати, які нам потрібні для роботи павербанка. Розібрати «одноразки» дуже легко, багато часу це не займає», — каже студент.

Далі акумулятори ставлять на зарядку. Згодом їх спаюють і вкладають у корпуси. Собівартість такого павербанка – близько 500 гривень Волонтери купують дріт, плати, припій, деколи фанеру, одноразові сигарети, які вже не працюють, приносять люди.

«Хлопці передають щотижня по 20- 30 штук військовим на фронт. Намагаємося допомогти усім», – каже Андрій Гев’юк. Собівартість павербанка близько 500 гривень.

Допомагає хлопцям також науковець Андрій КУЗНЄЦОВ.

«До мене звернулися мої друзі-військові з питанням, чи якісний павербанк вони купують Головна їхня вимога була – тривала робота. Зв’язку в хлопців часто немає, але потреба в ньому є. Я проаналізував павербанк, який вони хотіли купити, і вирішив, що в цьому немає сенсу: можна зробити дешевший», – розповідає волонтер Андрій Кузнєцов.

Великі павербанки дешевші в рази за популярні зарядні пристрої марки EcoFlow.

30.01.2026 р. Буковина стала осередком справжнього свята слова — відбувся обласний етап ХХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Педагогічний колектив Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки активно долучився до забезпечення та організації проведення цього престижного заходу. Як це було: внесок ЧВПУР Наші педагоги зробили все, щоб 252 учасники почувалися впевнено та могли максимально […]

Чи можна побудувати майбутнє, не знаючи власного коріння? Відповідь однозначна: ні. Саме тому днями в нашому закладі відбулися інтелектуальні змагання «Сторінками історії», присвячені подіям Української революції 1917–1921 років. Під керівництвом викладача історії Альбіни Гнатчук учасники занурилися в одну з найдраматичніших та найважливіших епох нашого державотворення. Чому це важливо саме зараз? Мета заходу — не просто […]

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути понад 500 київських курсантів та студентів стали живою стіною проти багатотисячної більшовицької армії. Вони були майже однолітками наших сьогоднішніх учнів — молодими, сміливими, з великими мріями про вільну Україну. Цей бій — не лише трагічна сторінка, а символ жертовності та незламності духу. Тоді молодь виграла час для […]