Аліса Селезньова, здобувачка освіти Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки сповнена гордості та глибокої поваги до своїх предків,
Аліса розповідає про родинне ковальське ремесло яке є справжньою симфонією поколінь, викуваною в полум’ї горна та загартованої часом. Слова Аліси, наче майстерний ковальський молот, вдаряють по серцю, пробуджуючи глибоку повагу до праці.
“Історія нашої родини викувана в металі, де кожне покоління ковалів додає свій унікальний візерунок до вічного полотна традицій.
Світлини, що зображені, переносять нас у часи, коли ковальство було серцем життя, а сьогодні, у світі технологій, воно залишається символом незламної сили та майстерності, викликаючи трепет та повагу, нагадуючи, що справжні цінності виковуються часом.
З дитячих років у пам’яті закарбувалося, як моя буковинська родина займалася ковальством, батько розповідав про те, як важливо вміти працювати з металом. Він говорив, що ковальство – це не лише ремесло, але й наука. Також пояснював, як правильно розігріти метал, як його кувати, загартовувати, які ковальські навички можуть допомогти в житті. У період складних життєвих ситуацій тільки улюблена праця здатна стати надійним прихистком.
Мій батько творив з металу, а я вирішила творити з світла, адже саме фотографія – це мій спосіб показати людям талант батька, тому завжди було в мріях стати фотографом.
У світі що змінюється, такі фотографії змушують задуматися: що ми залишаємо після себе? Які сліди нашої праці залишаться в історії?
Збереження пам’яті про своє коріння – це не лише повага до минулого, але й фундамент для побудови майбутнього, де кожен з нас є невід’ємною частиною великої історії.
Я хочу, щоб ви побачили красу та велич цього ремесла, відчули зв’язок з минулим та зрозуміли, що традиції – це не пережиток, а жива спадщина, яку ми повинні берегти та передавати далі. Ковальство – це символ сили, майстерності та незламного духу, і я пишаюся тим, що моя сім’я є частиною цієї історії”.
Фото Аліси Селезньової. На фото її батько.


