Уживання фемінітивів у сучасній українській мові

Упродовж останніх кількох років тривають дискусії щодо доцільності вживання фемінітивів – слів жіночого роду на позначення професій, посад, статусу, діяльності жінок. Вони не вщухли і після того, як було внесено зміни до українського правопису, які чітко окреслили способи творення фемінітивів. 

16.01.23 у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки викладачка української мови та літератури Оксана Проданчук провела тренінг для педагогічних працівників та працівниць. Спочатку переглянули відео та презентацію, за допомогою яких Оксана Миколаївна довела, що в українській мові фемінітиви — явище не нове. Дослідниця історії українських фемінітивів Марія Брус вказує, що виникнення слів жіночого роду сягає ще дописемної доби. 

І. Нечуй-Левицький, Леся Українка,Тарас Шевченко та інші українські поети і поетеси, літератори і літераторки вживалали фемінітиви у своїй творчості. На жаль, із часом фемінітиви губилися, роль жінки в професії принижувалася. Значна кількість науковців, наприклад  Іван Огієнко та Михайло Гінзбург, стверджують, що гендерні мовні особливості були витіснені з української мови у 30-х рр. ХХ ст. під впливом російської. Причину зникнення лінгвісти вбачають у зросійщенні української мови та письма. 

У назвах професій офіційно дозволили використовувати фемінітиви (наказ «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» — його опубліковано на сайті Мінекономіки). 

Такі зміни стали можливими після ухвалення Кабміном нової редакції Українського правопису, яка почала діяти з 3 червня 2019 року. Відтепер у кадрових документах назву професії, за бажанням, можна вказувати у жіночому роді. Керуватися треба пунктом 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабміну від 22.05.2019 р. № 437.

Потім Оксана Миколаївна пояснила як утворювати фемінітиви за допомогою суфіксів –к, -ин, -щ. Втім, не від усіх слів можна утворити фемінітив. У таких випадках до чоловічого роду додаємо слово пані. Звісно, треба знати правила творення фемінітивів, і тоді нові слова не викликатимуть супротив. 

Педагоги погодились, що фемінітиви збагачують нашу мову, дають можливість не використовувати суржик, не принижують статус жінки.

Але для багатьох нові слова — фемінітиви ще довго викликатимуть спротив. Адже у нас такий «менталітет» — будь-що нове сприймаємо насторожено. А ще тому, що мислимо стереотипами, не помічаючи, що світ швидко змінюється, жінки здобувають дедалі більше прав, стають міністерками, редакторками, дослідницями, офіцерками, професорками.


Мова – жива система, тож змінюється – і вже через покоління ці слова будуть звичними.

Фемінітиви були і є природною частиною української мови, їх вживання є ознакою сучасності. Вирішили вживати фемінітиви у професійній лексиці, адже фемінітиви роблять жінок більш видимими у суспільстві.  Водночас, це й повернення до найкращих традицій, які є в українській культурі та мові. 

Дякуємо Оксані Миколаївні за цікавий тренінг!

🎨🪺🥚 Великодній майстер-клас з писанкарства у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки: занурення в глибину українських традицій! Сьогодні, 16 квітня 2025 р., Чернівецьке вище професійне училище радіоелектроніки стало осередком давнього українського мистецтва – писанкарства. Під мудрим наставництвом майстра виробничого навчання, справжнього знавця народних традицій писанкарства, Петра Штефано, наші здобувачі освіти та педагоги не просто розписували великодні […]

Сьогодні, 15 квітня 2025 року, відповідно до плану заходів місячника з охорони праці та безпеки життєдіяльності, в Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки було проведено навчальну евакуацію здобувачів освіти та педагогічного колективу. Метою заходу стало відпрацювання навичок організованої та безпанічної евакуації у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Адже, як відомо, у кризових ситуаціях страх та паніка можуть […]

У рамках Тижня духовності проведено онлайн-студію для керівників професійних спільнот вчителів предметів духовно-морального спрямування «Духовно-моральні цінності як фундамент формування особистості: реалії та виклики». У ході онлайн-студії відзначено кращі заклади освіти області у реалізації духовно-морального вихованн серед яких Чернівецьке вище професійне училище радіоелектроніки. 🤔Під час заходу учасники обговорили:✅️ефективні підходи та пріоритетні напрями духовно-морального виховання в закладах […]