Давид після закінчення Зарожанської школи прийшов здобувати професію радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури в наше училище. Ми його запам’ятаємо назавжди світлим, веселим, життєрадісним юнаком. За період навчання жоден захід не відбувався без участі Давида. Він був талановитим: умів грати на баяні, самотужки опанував сопілку, акордеон, гітару, піаніно, гарно співав.
Після закінчення навчання Давид працював в охоронній фірмі. А три роки тому 19-літній юнак підписав контракт на військову службу у Збройних силах України. З тих пір він мужньо боронив свою країну. Зовсім недавно, в березні, йому виповнилося 22 роки. А 7 травня сталося непоправне – від отриманої вибухової травми життя Давида Пінчука обірвалося навіки. Старший солдат Давид Пінчук загинув у важкому бою у селі Серебрянка на Донеччині. Це приблизно за сто кілометрів від Жданівки, містечка, в якому хлопець народився. У 2012-му їхня сім’я перебралася на постійне місце проживання на Хотинщину у село Зарожани.
“Давид Пінчук ходив до мене в театральний гурток, він встигав відвідувати майже всі гуртки училища, настільки багато було в нього енергії і цікавості до життя, світлий і добрий був хлопець” – розповідає керівник театрального гуртка училища Дмитро Леончик. Дуже любив співати, грав на сопілці та гітарі, був звукооператором на концертних заходах. Людина – душа, добряк, енерджайзер, таким назавжди залишиться в пам’яті… Слава Герою та всім Героям! Шана та безмежна подяка!
Світла, вічна пам’ять всім, хто віддав своє життя за Україну!