Педагоги та здобувачі освітніх послуг Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки зареєструвалися на платформі “EU4Skills. Кращі навички для сучасної України”, проходять короткострокові онлайн-курси та отримують сертифікати.
Програма EU4Skills підтримує реформу професійної освіти та навчання (ПТО) в Україні. Програма спрямована на підвищення ефективності реформи, покращення якості та привабливості професійно-технічної освіти та її відповідності потребам ринку праці, навчання керівництва та викладачів ПТНЗ, модернізацію окремих закладів професійної освіти. EU4Skills підтримує українську реформу ПТО на національному та регіональному рівнях, охоплюючи наступні сім регіонів: Чернівці, Львів, Миколаїв, Полтава, Рівне, Вінниця та Запоріжжя.
29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
Це важлива дата, яка нагадує про героїчний подвиг української молоді, яка стала на захист незалежності нашої країни.
У гуртожитку Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки проведено виховні заходи:
вихователь Марія Козачук провела виховний захід на тему: “Пам’ятай про Крути”;
вихователь Ірина Мельничук провела захід до Дня пам’яті Героїв Крут «Пам’ятай їх подвиги».
Мета заходів ознайомити здобувачів освітніх послуг із подіями, які сталися у січні 1918 року на станції Крути, виховувати інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни, сформувати уявлення про обов’язок, мужність, героїзм.
Педагоги та здобувачі освітніх послуг також взяли участь у вшануванні пам’яті Героїв Крут. Заходи пройшли 29.01.2023 біля пам’ятників Героям Небесної сотні та Буковинського куреня. Всі учасники поклали квіти і разом помолилися за всіх захисників, які віддали життя за незалежність України.
27.01.2023р., у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки відбулася державна кваліфікаційна атестація здобувачів освітніх послуг групи №1, що здобули професію “Майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів” (майстер виробничого навчання Наталія Озарчук). Державна кваліфікаційна атестація, відповідно до Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, включала: кваліфікаційну пробну роботу, письмову екзаменаційну роботу, яку захистили на іспиті.
Державна кваліфікаційна комісія під керівництвом Лакусти Василя Івановича – керівника СТО “Автоназдім”, директора Савелія Одайського, заступниці директора з НВР Галини Писаревської, старшого майстра Олександра Цапа розглянула підсумки навчальних досягнень учнів, результати виконання пробних кваліфікаційних робіт, щоденники обліку виконання детальних програм виробничої практики, висновки роботодавців і виробничі характеристики, наряди на пробні кваліфікаційні роботи, перевірила роботи учнів. Окрім членів комісії, на екзамені була присутня методистка НМЦ ПТО у Чернівецькій області Ганна Беньовська, яка перевірила проведення ДКА та документацію відповідно до вимог положення.
За результатами державних кваліфікаційних атестацій учням присвоєна кваліфікація майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів 6 розряду.
23.01.2023 педагоги, що відповідальні за роботу центру кар’єри Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки взяли участь в онлайн-тренінгу «Як побудувати кар’єру».
Тренінг провів Роман Куриленко. Мета тренінгу – посилити компонент кар’єрного консультування центрів розвитку кар’єри закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Тренінг організовано у рамках реалізації субпроєкту «Підтримка кар’єрного консультування закладами професійної (професійно-технічної) освіти» за підтримки програми Європейського Союзу «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»
22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об’єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.
Щорічно 22 січня в Україні відзначають День Соборності й згадують одразу про дві важливі події в нашій історії:
підписання IV Універсалу Центральної Ради, яким проголосили незалежність УНР у 1918 році;проголошення Акта Злуки Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки в 1919 році (об’єднання українських земель в одну державу).
Не важливо, чи ти зі Львова, чи з Харкова, чи з Краматорська – ми всі українці, у нас спільна держава та ідентичність.
Здобувачі освітніх послуг групи 18 та викладачка Людмила Пуюл підготували до Дня Соборності творчу відеороботу.
Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність.
Зараз нова фаза російсько-української війни знову змусила українців боротися за незалежність. І важливо, що зараз у ЗСУ нас захищають військові з різних куточків України, що ще раз демонструє важливість єдності українців. І навіть попри те, що деякі території України зараз тимчасово окуповані, вони належать Україні.
Здобувачі освітніх послуг Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки, під керівництвом викладачки математики Галини Горбаль, взяли участь у Міжнародному математичному конкурсі “Кенгуру” який проходив цьогоріч у форматі on-line. Конкурс тривав з 9 грудня 2022 року по 13 грудня 2022 року. Участь у конкурсі взяло 38 здобувачів освіти.
3 здобувача освіти отримали відмінний результат (Іліуц Андрій- 15 група, Беженар Анастасія- 18 група, Беженар Ілля- 11 група). 3 дипломи з добрим результатом (Акаловський Володимир-10 група, Унгурян Віталій- 14 група, Цапенко Костянтин- 14 група), решта 32 учасники отримали дипломи за участь.
Але найбільший здобуток – це нові знання, розвиток логічного та критичного мислення, позитивні емоції.
Вітаємо наших здобувачів освіти та Галину Петрівну! І цього, надскладного, року, в умовах війни, ми змогли провести конкурс «Кенгуру», донести до наших учнів часточку математичної краси і культури. Щиро вдячні всім хто долучився до проходження конкурсу. Ми сильні!
Працівники Центру кар’єри Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки Галина Писаревська, Наталя Мінченко, Інна Мацьопа та Іван Денис 17.01.2023 взяли участь в онлайн-тренінгу «Операційна діяльність Центру розвитку кар’єри».
Мета тренінгу вдосконалити знання, систематизувати та розробити календарний план роботи Центру розвитку кар’єри.
Тренер – Дмитро Лобанов, керівник ГО «Потрібні тут», директор Центру розвитку кар’єри Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2011-2021рр.)
Тренінг проводився у рамках реалізації субпроєкту «Підтримка кар’єрного консультування закладами професійної (професійно-технічної) освіти» за підтримки програми Європейського Союзу «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України»
До участі у тренінгу були запрошені фахівці, відповідальні за роботу центрів кар’єри, заступники директорів, до обов’язків яких входить проведення відповідної роботи, інші педагогічні працівники, залучені до роботи центрів кар’єри закладів професійної (професійно-технічної) освіти області.
Дякуємо тренеру Дмитру Лобанову, з яким разом обговорили які послуги стейкхолдерам можуть надавати Центри кар’єри, як систематизувати їхню діяльність та розподілити ролі у Центрі. Розглянули завдання та ризики і як скорегувати роботу Центру кар’єри.
Упродовж останніх кількох років тривають дискусії щодо доцільності вживання фемінітивів – слів жіночого роду на позначення професій, посад, статусу, діяльності жінок. Вони не вщухли і після того, як було внесено зміни до українського правопису, які чітко окреслили способи творення фемінітивів.
16.01.23 у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки викладачка української мови та літератури Оксана Проданчук провела тренінг для педагогічних працівників та працівниць. Спочатку переглянули відео та презентацію, за допомогою яких Оксана Миколаївна довела, що в українській мові фемінітиви — явище не нове. Дослідниця історії українських фемінітивів Марія Брус вказує, що виникнення слів жіночого роду сягає ще дописемної доби.
І. Нечуй-Левицький, Леся Українка,Тарас Шевченко та інші українські поети і поетеси, літератори і літераторки вживалали фемінітиви у своїй творчості. На жаль, із часом фемінітиви губилися, роль жінки в професії принижувалася. Значна кількість науковців, наприклад Іван Огієнко та Михайло Гінзбург, стверджують, що гендерні мовні особливості були витіснені з української мови у 30-х рр. ХХ ст. під впливом російської. Причину зникнення лінгвісти вбачають у зросійщенні української мови та письма.
У назвах професій офіційно дозволили використовувати фемінітиви (наказ «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» — його опубліковано на сайті Мінекономіки).
Такі зміни стали можливими після ухвалення Кабміном нової редакції Українського правопису, яка почала діяти з 3 червня 2019 року. Відтепер у кадрових документах назву професії, за бажанням, можна вказувати у жіночому роді. Керуватися треба пунктом 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабміну від 22.05.2019 р. № 437.
Потім Оксана Миколаївна пояснила як утворювати фемінітиви за допомогою суфіксів –к, -ин, -щ. Втім, не від усіх слів можна утворити фемінітив. У таких випадках до чоловічого роду додаємо слово пані. Звісно, треба знати правила творення фемінітивів, і тоді нові слова не викликатимуть супротив.
Педагоги погодились, що фемінітиви збагачують нашу мову, дають можливість не використовувати суржик, не принижують статус жінки.
Але для багатьох нові слова — фемінітиви ще довго викликатимуть спротив. Адже у нас такий «менталітет» — будь-що нове сприймаємо насторожено. А ще тому, що мислимо стереотипами, не помічаючи, що світ швидко змінюється, жінки здобувають дедалі більше прав, стають міністерками, редакторками, дослідницями, офіцерками, професорками.
Мова – жива система, тож змінюється – і вже через покоління ці слова будуть звичними.
Фемінітиви були і є природною частиною української мови, їх вживання є ознакою сучасності. Вирішили вживати фемінітиви у професійній лексиці, адже фемінітиви роблять жінок більш видимими у суспільстві. Водночас, це й повернення до найкращих традицій, які є в українській культурі та мові.
Здобувачі освітніх послуг Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки взяли активну участь у обласному відкритому XIX Міжрегіональному фото-, кінофестивалі «Осінні барви Буковини – 2022» Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької ОВА від 23.12.2022 р. «Про підсумки відкритого XIX Міжрегіонального фото-, кінофестивалю «Осінні барви Буковини – 2022» 10 здобувачів освітніх послуг отримали нагороди: В номінації «Архітектурна фотографія» за ІІ місце: – Анна МОСПАНЧУК, за роботу «Вигляд з вікна» (керівник – Світлана АНТОНЮК); В номінації «Експериментальне фото» за ІІ місце: – Ріта ЛАПЮК, за роботу «Осінній експромт» (керівник – Світлана АНТОНЮК); за ІІІ місце: – Антон ХОМА, за роботу «В обіймах осені» (керівник – Світлана АНТОНЮК); В номінації «Натюрморт» за ІІІ місце: – Богдан ЛЯХ, за роботу «Дари осені» (керівник – Світлана АНТОНЮК); В номінації «Пейзаж» за ІІ місце: – Антон ХОМА, за роботу «Мій рідний край» (керівник – Світлана АНТОНЮК); за ІІІ місце: – Христина ГУЦУЛ, за роботу «Буковинський край» (керівник – Олеся БОДНАРЬ); В номінації «Food-фото» за ІІІ місце: – Софія МАРТИНЮК, за роботу «Лохина» (керівник – Олеся БОДНАРЬ); – Ріта ЛАПЮК, за роботу «Затишок» (керівник – Світлана АНТОНЮК); В номінації «Street-фото» за ІІІ місце: – Владислав НЕСТЕРОВ, за роботу «Буденність» (керівник – Світлана АНТОНЮК); В номінації «Флора» за ІІ місце: – Олександра ГНАТЮК, за роботу «Котик Річчі» (керівник – Олеся БОДНАРЬ). Вітаємо учасників та їхніх керівників і бажаємо натхнення і нових здобутків.
11.01.2023 р., відповідно до Типового положення про порядок проведення і перевірки знань з питань охорони праці, Правил пожежної безпеки, а також відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил техніки безпеки з експлуатації електроустановок споживачів, у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки пройшов іспит перевірки знань з правил електробезпеки на отримання ІІ,ІІІ, ІV, V груп допуску з електробезпеки працівниками училища. ІІ групу мають електротехнічні працівники, які приймають участь у використанні електротехнічного обладнання, але не обслуговують електропривід. Зазвичай вони працюють у складі бригади під керівництвом працівника вищої кваліфікації. Типові приклади: ремонт освітлювальної проводки, пускових кнопок, контакторів, автоматичних вимикачів, одиничних електродвигунів тощо. Те ж саме відноситься до робітників, що працюють із електроінструментом – шуруповертом, дрилем та іншим.
III кваліфікаційна група допуску з електробезпеки присвоюється електротехнічним робітникам, які безпосередньо обслуговують електричні установки напругою до 1000 вольт. Вони безпосередньо здійснюють профілактичні та ремонтні роботи і спостерігають за працею співробітників нижчої кваліфікації.
ІV потрібна працівникам, які керують роботами у електричних установках напругою більше 1000 вольт, а також ті, хто виконують спеціальні види завдань.
V отримує той, хто має організовувати безпечну роботу, керувати та проводити інструктажі та навчання.
